Это, наверное, и есть то, что не забывается. Наставшая вчера ностальгия продолжается сегодня просто оттого, что рада за лучших друзей... И - это прекрасно
***
Шкільний поріг лишається позаду,
Вчорашній день іде без вороття,
І попрохати важко про пораду,
Бо перед нами – стежка у життя.
Ми вдячні за турботу і за щирість,
Наші шановні й любі вчителі,
За море знань і нескінченну віру,
І – за надії світлі кораблі.
Ми нести будемо у серці память,
А у долонях – нитку теплих літ.
Ми вдячні вам, що сумніви розтали,
І впевнено ідем в великий світ.
Шкільний поріг лишається позаду,
Вчорашній день іде без вороття,
Та мудру завжди ви дасте пораду:
Вже перед нами – стежка у життя...
©