Страсть - душа слова.
***
Не вистачає місця для чудес.
Для простору чудес не вистачає.
Хтось стіни зводить,
Ну а хтось – вже зніс.
Знаходить той,
Хто щось в житті втрачає.
І все ж таки, під днем осінніх злив
Все повертає до джерел надії –
І вже забуті, нездійсненні мрії
Хтось із світанком наново створив.
Хтось каже, що минається усе,
А кожен крок – як лист, що запізнився,
Та недарма це дощ із хмар розлився,
Щоб усміхнуть опущене лице…
©
Не вистачає місця для чудес.
Для простору чудес не вистачає.
Хтось стіни зводить,
Ну а хтось – вже зніс.
Знаходить той,
Хто щось в житті втрачає.
І все ж таки, під днем осінніх злив
Все повертає до джерел надії –
І вже забуті, нездійсненні мрії
Хтось із світанком наново створив.
Хтось каже, що минається усе,
А кожен крок – як лист, що запізнився,
Та недарма це дощ із хмар розлився,
Щоб усміхнуть опущене лице…
©
Даже улыбка на лице, есть маленькое чудо
hooll...
hooll...