Мрррр :)

понедельник, 04 июня 2007

20:01

Ex-Arwen

Страсть - душа слова.

НІЧ ВСІХ СВЯТИХ (Сюрреалізм і… ще дещо)

Якщо голос віків пролунає: «Лети!» –

Ти повернешся в хвилі безсмертя.

Залишися зі мною в хвилину цю ти,

І не дай забуттям їй померти.

Зміст лишився, а стиль – десь в далеких світах,

Де зникаєш поволі невпинно.

Нам би поряд побути – але все не так,

Бо ця ніч, як весь час, швидкоплинна.

Не повернеться знов нами втрачений час,

Бо лиш сум швидко так не зникає.

Просто вигадай шлях на хвилину для нас,

Що, можливо, і я покохаю…

Беззмістовне, беззвучне, розгадане «так» -

Вже сторінка в прочитаній книзі.

Хай не мариться знову тривожне «тік-так»,

Що нас все ще тримає у кризі.

Знову Ніч всіх святих, коли слово твоє

Обертається в магію сонця.

Саме ніч, а не день у думках постає,

Бо ти в нім не розчиниш віконце.

Не зайдуть крізь розкриту фіранку страхи:

В них сьогодні польоти останні.

Скинуть втому на землю нещасні гріхи

І назвуться осіннім коханням.

Їм не вір ти. Не вір ні мені, ні собі.

«Завжди разом» - зневірена казка.

Але зараз – сумління і сумнів згуби.

І побудь тут. Зі мною. Будь ласка…

Ти історію вічності потім читай,

Щоб зривалися голос і дотик.

І мене у самотності не полишай,

І прийди на мовчазний мій поклик…

Знаю я, що це сон, та в останнім із них

Хочу знов відтворити в уяві

Світ цей, що з почуттів в хвилях марева зник

Із жовтневим вбранням золотавим…

©